Дерегуляція телеком-сфери в руках телеком-регулятора: що з цього виходить?

09.06.2016
kotlyarov

Нещодавно НКРЗІ прийнято рішення «Про затвердження Порядку надання операторами, провайдерами телекомунікацій звітності та інформації і визнання такими, що втратили чинність, рішень НКРЗ від 04.11.2008 № 1189 та від 25.12.2008 № 1283».

Метою прийняття даного Порядку, як зазначає НКРЗІ, є удосконалення порядку нормативної бази в сфері телекомунікацій в частині введення єдиного порядку збору, надання звітності та інформації операторами, провайдерами, які здійснюють діяльність в сфері телекомунікацій на території України.

Згідно вказаного вище рішення, учасники телеком-ринку зобов’язані надавати телеком-регулятору піврічну та річну  фінансово-економічну звітність – заповнювати форми з немалим переліком показників, включаючи доходи з кожного виду послуг та чистий прибуток.

Після прийняття даного рішення НКРЗІ, ІнАУ та Комісія з питань науки та ІТ звернулися в Мін’юст з проханням відмовити в реєстрації документа на основі цілого ряду підстав.

Однак зі спливом півтора місяці  Мін’юст повідомив про те, що рішення НКРЗІ зареєстровано. Без пояснення підстав.

Юрій Котляров, керуючий партнер Адвокатського бюро Юрія Котлярова за запитом видавництва «Інтернет.юа» надав свої коментарі відносно даного питання.

«Бажання будь-якого регулятора мати максимум повноважень та механізмів захисту з метою отримання інформації про регульований ринок є природнім. НКРЗІ – не виняток. Разом з тим, такі бажання не можуть бути безмежними. Прийняття будь-якого регуляторного нормативно-правового акту не просто повинно формально супроводжуватися встановленим законом порядком, але й мати здоровий сенс і бути спрямованим, в першу чергу, на розвиток ринку та сфери відносин, не тільки задовольняючи потреби державного органу.

Регулятор заявляє, що Порядок спрямований на вдосконалення процедури звітності і отримання інформації, необхідної для виконання НКРЗІ своїх повноважень. В той же час, профільні асоціації заявляють, що новий Порядок порушить інтереси, в першу чергу малого та середнього бізнесу, не відповідає політиці дерегуляції і т.д.

Ми уважно вивчили всі претензії асоціацій. Деякі з них заслуговують на увагу.

Однак, не заглиблюючись в деталі, з формально-правової точки зору, не має очевидних ознак, щоб розцінювати Порядок як такий, який не відповідає повноваженням НКРЗІ. Також формально дотримана передбачена законодавством процедура прийняття нормативно-правового акту регуляторного характеру.

В зв’язку з цим,  за умови погодження Порядку Державною регуляторною службою та реєстрації його Міністерством юстиції, оскарження в цілому нормативного акту в суді виглядає, на наш погляд, досить проблематичним.

Вихід є. Більш дієвим засобом захисту було б використання механізму проведення Державною регуляторною службою України експертизи вже діючого регуляторного акту. Підставами для проведення такої експертизи може бути, наприклад, звернення провайдерів телекомунікацій та їх об’єднань. Таке звернення краще здійснити за підсумками застосування Порядку з підготовки звітностей з боку операторів/провайдерів. В основу звернення про проведення такої експертизи необхідно покласти обґрунтування, підкріплені первинною практикою, про порушення основоположних принципів регуляторної політики в Україні, таких як «доцільність», «збалансованість» і «ефективність», в тому числі в частині невідповідності цим принципам змісту і форм звітності, покладання обов’язку подання звітності на всіх провайдерів без урахування розміру їх діяльності, дублювання і т.д.

При належному обґрунтуванні, наданні конкретних прикладів негативного регуляторного впливу з практики застосування, збір і систематизацію яких цілком може здійснити профільна організація, існує висока ймовірність, що ДРС прийде до висновку про порушення Порядку положень законодавства, що регулює регуляторну політику.

За результатами такої експертизи ДРС може прийняти рішення про усунення таких порушень. У разі прийняття такого рішення, Порядок протягом 2-х місяців повинен бути НКРЗІ або змінений, або скасований, або рішення ДРС повинно бути оскаржене, інакше дія Порядку через 2 місяці автоматично припиниться ».